<Кому Вниz> page <In Kastus> album page |
Навський великденьКотилась, ген, голова,У голові гарцювався леґінь, В руках у легіня трут і кремінь, Навколо вже палає трава. Над головою - іржавий дзвін, В очах у неї - країна болі, І в тій країні повії волі жнуть Перезрілий полин. Піє в мороці стоголосий птах, Як звіє морок - то сам зітліє І власним тліном міста покриє, Та й спочине в степах. Силою долі, Великоднем, Красно вінчались Біль із Вогнем. Навколо Болі Вінчаної Цвинтарем диким Грають вогні. Котилась голова повз ті вогні. Заблукали вогні та й під самі зорі. І в тому наче веселому горі - Плач світами. Скривдженого дня Не зріє світом вже голова, Не піє птах - нині спочиває. Тліном проміння грає - Світає. Силою долі, Великоднем, Красно вінчались Біль із Вогнем. Навколо Болі В чистому полі - Древньому лоні - Світає. |