| <Плач Еремии> page <Я Пiду В Далекi Гори> album page |
Мария (I ч.)Бачу траву, що померлаІ не стала по смерти птицею. Бачу тюрьму і криницю, Що мають однакові, однакові наймення. Минулі голоси в магнітофоні, Як руді білиці в колесі, Корабель снігів, Що в глибоке поле відпливає, Давні сліди білиць, давні сліди білиць Відносить на собі, на собі. Бачу пам'ять її безпритульну, Що іде корелі навпростець, Що затьмила собою міста І снігів кораблі затонулі. Діви блакитних дощів на забутому цвинтарі, Покинуту нею світлицю вибивають у черепі. Шлюбний спів цвіркунів ввечері І волання сови опівночі, Зазивають її повернуть додому. (3) |